Ядерний вибух

Класифікація ядерних вибухів за потужністю:

• надмалі (до 1 кт);
• малі (1 - 10 кт);
• середні (10 - 100 кт);
• великі (100 кт - 1 Мт);
• надвеликі (понад 1 Мт).

1Кт - це еквівалент 1000 тонн тротилу.

Уражаючі фактори наземного ядерного вибуху:

• ударна хвиля (50 % енергії вибуху);
• світлове випромінювання (30 % енергії вибуху);
• проникаюча радіація (4 % енергії вибуху);
• радіоактивне зараження (15 % енергії вибуху);
• електромагнітний імпульс (1% енергії вибуху).

При вибуху потужністю до 1 Мт незахищені люди можуть отримати легкі травми за 4,5 - 7 км від епіцентру вибуху, важкі за 2 - 4 км.

Радіус руйнування при ядерному вибуху потужністю 5 Мт:

• залізобетонні конструкції - 6,5 км;
• цегляні будинки до - 7,8 км;
• дерев'яні будуть повністю зруйновані - 18 км;

Із наземних будинків та споруд найстійкішими є монолітні залізобетонні споруди, будинки із металевим каркасом та споруди антисейсмічної конструкції.

Під час ядерного вибуху 20кт опіки будуть спостерігатися:

• І ступеня — у радіусі 4 км;
• II ступеня — у радіусі 2,8 км;
• III ступеня — у радіусі 1,8 км.

При потужності вибуху 1 Мт ці відстані збільшуються до 26,8 км, 18,6 км, та 14,8 км відповідно.

Світлове випромінювання поширюється прямолінійно. Не проходить крізь непрозорі матеріали. Будь-яка перешкода (стіна, ліс, броня, густий туман, пагорби тощо), яка утворює зону тіні, захищає від світлового випромінювання.

Проникаюча радіація викликає у людей променеву хворобу. Радіоактивні частки можуть потрапляти всередину організму, осідати на відкритих ділянках тіла, проникати в кров крізь рани, подряпини, викликаючи той чи інший ступінь променевої хвороби.

Променева хвороба розвивається здебільшого при дозі:

• І ступеня (загальна слабкість, нудота, запаморочення, спітнілість) - 100-200 рад.
• II ступеня (блювота, різкий головний біль) - 250-400 рад.
• III ступеня (50% помирає)  -  400 — 600 рад.
• IV ступеня (здебільшого настає смерть) – понад 600 рад.

Кожна споруда оцінюється коефіцієнтом послаблення (К_посл), під яким розуміють число, що вказує, у скільки разів доза опромінення в укритті менша від дози опромінення на відкритій місцевості.

К_посл для:  

• автомобіля — 2
• кам'яних будинків — 10
• підвалів — 40
• протирадіаційні укриття і сховища — 500 і більше

Залежність рівня радіації від часу після вибуху

Спад потужності дози в часі йде приблизно так: кожне семикратне збільшення часу після вибуху призводить до зниження потужності дози в 10 разів

Радіоактивні речовини випадають при русі радіоактивної хмари під впливом вітру. На поверхні землі утворюється радіоактивний слід у вигляді смуги зараженої місцевості. Довжина сліду може сягати кількох десятків і навіть сотень кілометрів, а ширина — десятків кілометрів.

Заходи захисту від радіоактивного зараження:

• зайти в укриття, підвал або в середину будівлі, залишатись у приміщенні якомога довше; 
• закрити всі вікна, двері, вентиляційні отвори;
• зробити запас води і продуктів у герметичних ємностях; 
• користуватися засобами захисту органів дихання і шкіри;
• часто робити вологе прибирання помешкання (забруднений одяг і розхідні матеріали помістити у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримати його подалі від людей і домашніх тварини);
• для прибирання не використовувати порохотяг.

Якщо вибух застав на вулиці

• не дивитися на спалах чи його відображення з різних поверхонь;
• негайно лягти на землю  (в яму або за виступ) ногами в бік вибуху а обличчям до землі;
• закрити якнайбільше відкриті частини тіла (обличчя, руки, а рот і ніс захисною маскою чи тканиною);
• після вибуху терміново зайти в укриття, підвал або в середину будівлі, залишатись у приміщенні якомога довше (не менше доби).

Перед входом в квартиру чи укриття зняти верхній одяг, помити взуття (краще все поміняти на чисте).  Не вживати продукти з саду та городу, поки органи влади не повідомлять, що це безпечно.