Розбився ртутний термометр! Що робити?
Із розбитого термометра витікає рідка ртуть, що має властивість випаровуватися при кімнатній температурі. А пари ртуті є сильною отрутою. Ртуть із розбитого градусника при ударі перетворюється на дрібні краплі і розсіюється по приміщенню. Вона легко проникає в тріщини підлоги, в щілини під плінтусами, застряє у ворсі килимів. Поступово випаровуючись, вона отруює повітря у приміщенні. Якщо людина дихає цим повітрям постійно, ртуть накопичується в організмі – в нирках, в печінці, у мозку, і в людини розвивається хронічна ртутна інтоксикація.
Тому, якщо у вас вдома розбився термометр, треба терміново вжити заходів із видалення ртуті. Насамперед потрібно вивести з кімнати всіх людей, які не братимуть участі у прибиранні кімнати, і тварин. Особливо важливо вивести маленьких дітей, які моментально зацікавляться красивими сріблястими кульками і можуть їх проковтнути. Насамперед треба почати провітрювання приміщення – відкрити всі вікна. Ретельно провітрювати кімнату слід і протягом наступних 5-7 днів. А двері, що ведуть в інші кімнати, на час робіт із видалення ртуті треба зачинити, щоб пари ртуті не поширилися по квартирі. Потім необхідно зібрати кульки ртуті. Перед цим треба вдягти гумові рукавички, на ноги – бахіли або звичайні поліетиленові пакети. Ніс і рот закрити вологою марлевою пов’язкою.
Важливо! У жодному разі не можна використовувати для збору ртуті пилосос!
Не треба катати ртутні кульки по підлозі або збирати їх в одну краплю! Не підмітайте ртуть віником: його прути тільки роздрібнять отруйні кульки на ртутний пил. Ртуть найкраще збирати звичайнісінькою спринцівкою. Можна використовувати паперові серветки, змочені олією, змочені водою газети – крапельки ртуті прилипнуть до них. Ртуть прилипає також до скотчу, лейкопластиру, мідного дроту та ватних кульок, змочених водою. Можна збирати ртутні крапельки на листок паперу м’яким пензликом або іншим листком паперу. Особливу увагу треба приділити щілинам і плінтусам. Якщо ртуть потрапила на килим, насамперед треба згорнути його від краю до центру, щоб кульки ртуті не розлетілися по кімнаті. Килим бажано помістити в неушкоджений целофановий пакет або в поліетиленову плівку, теж від периферії до центру. Потім винести на вулицю. Там його треба вивісити, але попередньо підстелити під ним целофанову плівку, щоб ртуть не забруднила землю. Далі несильними ударами треба вибити килим і дати йому провітритися. Речі і килими, на які потрапила ртуть, необхідно провітрювати три місяці. Не можна прати одяг.
Зібрану ртуть разом із залишками градусника треба покласти в скляну банку з водою і щільно закрити її кришкою. Ртуть не можна викидати в сміттєпровід, в каналізацію або в унітаз, витрушувати з балкону – це забруднює навколишнє середовище.
Тому після механічного збору ртуті треба провести ще хімічну чистку. Для цього треба помити стіни і підлогу розчином будь-якого мийного засобу, що містить хлор – розчином хлораміну, хлорного вапна (калушанка). Згодиться також розчин марганцівки або мильний розчин. З метою безпеки й уникнення отруєння парами ртуті, кожні 10-15 хвилин треба робити перерву і виходити на свіже повітря.
Зав. відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань Василь КОЗОВИЙ