Чим небезпечний зарин.

Під час війни є ризик розпилення ворогом хімічної зброї. Однією з відомих найтоксичніших бойових хімічних речовин є зарин.

Зарин  – це нервово-паралітична речовина. Зазвичай вона не має запаху і смаку. Вплив зарину може призвести до смерті за лічені хвилини. Водночас лише 1-10 мл зарину на шкірі може бути смертельною дозою.

Зарин може потрапляти до організму під час вдихання, ковтання, контакту зі шкірою або через очі. Тому в разі розпилення треба максимально захистити організм від впливу зовнішніх чинників за допомогою одягу та спецобладнання.

Треба пам’ятати, що пари зарину важчі за повітря. Вони будуть збиратися та концентруватися у погано вентильованих, низинних або замкнутих місцях (наприклад, каналізація, підвали).

Як захиститися від зарину?

• Найкращий захист – уникати отрути.
• Наскільки це можливо, треба залишити заражену територію. Виходити із зони зараження перпендикулярно до напрямку вітру. Після виходу із зараженої зони зняти одяг, не торкаючись його зовнішньої поверхні.
• Якщо не вдається – необхідно піднятися на підвищення чи найвищі поверхи будівлі, ущільнити вікна і двері мокрою тканиною, закрити вентиляційні отвори.
• Бойова отруйна речовина на території є небезпечною до 7 днів, залежно від погодних умов, тому нічого не торкатися не пити і не їсти.
• Рідкий зарин з шкіри і одягу негайно змивати (хоча б попрати, оскільки всмоктується через шкіру).
• Антидотом є атропін, але бажано застосовувати до 10 хв після зараження.
• Найдієвішим захистом є протигаз та захисний спеціальний одяг (костюм хімічного захисту).

Перша допомога під час отруєння зарином:

• потерпілому давати багато пити, краще лужні розчини (молоко, мінеральні води), чай;
• вивести потерпілого із забрудненої зони чи місця;
• зняти увесь верхній одяг, помістити його у міцний поліетиленовий пакет та герметично закрити;
• ретельно вимити забруднену шкіру потерпілого за допомогою мильного розчину або чистої води;
• закрити усі відкриті рани;
• накрити потерпілого термопокривалом, щоб запобігти переохолодженню;
• викликати швидку – невідкладна допомога базується на введенні антидоту.